ЕКАТЕРИНА СТУКАЛОВА о «Мифе “Украинского барокко”» и версиях музеефикации нашего художественного наследия.  

На виставці World Press Photo КАТЕРИНА РАДЧЕНКО спостерігала, як змінюється формат репортажної фотографії з плином часу.  

МАРИЯ ЛАНЬКО разглядывает очертания Города снега, построенного художницей Марией Павленко.  

Віртуальна екскурсія ОЛЕКСАНДРА МИХЕДА виставкою канадського фотографа Джеффа Волла в PinchukArtCentre.  

ВІРА БАЛДИНЮК пригадує головні навкололітературні події та підбиває  підсумки року.  

ОЛЕСЯ ОСТРОВСЬКА-ЛЮТА роздумує про природу праці та місце мистецтва на “Трудовій виставці” Худради.  

АНДРІЙ МОВЧАН досліджує садомазохістичні стосунки сучасного мистецтва і сучасного капіталу на виставці у Донецьку.  

АННА НЕКРАСОВА про вічні проблеми пострадянського суспільства у проекті “Новомов”.  

ОЛЕНА ЧЕРВОНИК аналізує проект Синтії Марселле “Бачити, щоб бути побаченим” під кутом зору можливих шляхів історичного розвитку суспільства.  

ОЛЬГА БАЛАШОВА отказывается от разглядывания проектов Московской биеннале, чтобы поразмышлять о феноменальном интересе к современному искусству.  

МИКОЛА СКИБА вимірює у кольорах відносини живописця та середовища.  

АННА НЕКРАСОВА з’ясовувала, наскільки продуктивними можуть бути рефлексії художників щодо «смерті живопису» засобами самого живопису.  

ДМИТРО ЗАЄЦЬ, добираючи слова для опису пристрасності жіночого мистецтва, не втримується і вдається до ненормативної лексики.  

ТАМАРА ЗЛОБІНА та КАТЕРИНА БОТАНОВА в різний час прогулялись виставкою «Незалежні», але не могли не поділитися враженнями.  

ЕКАТЕРИНА СТУКАЛОВА рассматривает выставку «Гнилицкий. Cadavre exquis» как образец презентации искусства «новой волны».  

ЛАРИСА БАБІЙ розглядає "Подорож на Схід" у Бялистоку як простір для нових моделей взаємодії, заснованих на любові.  

Після виставки в Українському домі ЛІЗАВЕТА ГЕРМАН досліджує, що сьогодні означає звання «народний художник» в Україні.  

ОЛЬГА БАЛАШОВА отдает должное проекту Цая Гоцяна, но не находит оправдания его монументальной наивности.  

Міркуючи про виставку Володимира Кузнєцова, АНДРІЙ МОВЧАН помічає, як сучасна медійна гра замінила криваві бунти минулого.  

Блуждая Венецией, ЛИЗАВЕТА ГЕРМАН исследует старейшую международную выставку - флагман биеннального движения.