Рік, що закінчується, одночасно став і чи не найменш насиченим культурними подіями за всі роки незалежності, і водночас найважливішим з погляду зламу культурної парадигми. Ми попросили культурну менеджерку Іванну Скибу-Якубову, для якої, як і для…

Початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну очікувано поклав край багатьом культурним проєктам і мистецьким практикам. Хтось оговтався досить швидко і почав займатися звичними практиками в незвичному оточенні. Хтось досі не може повернутися в культурне поле,…

Наталя Серебрякова обрала найбільш цікаві фільми з програми спеціального випуску 19 Docudays UA «Надзвичайний стан», що розпочнеться в Києві 11–13 листопада, а далі помандрує нашою країною «Синдром Гамлета», Ельвіра Нєвєра, Пьотр Росоловский (Польща, Німеччина) З…

У вересні на Венеційському кінофестивалі відбулася світова прем’єра фільму Антоніо Лукіча «Люксембург, Люксембург». Наталя Серебрякова подивилася фільм та впевнена, що він сподобається усім фанатам дебютної стрічки Лукіча «Мої думки тихі». У шалені дев’яності батько двох…

Розмова про досвіди збирання та дослідження художніх робіт, а також їхньої евакуації з гарячих точок, зберігання й експонування за кордоном

У 2021 році на другому Конгресі культури у Львові я брала інтерв’ю у Паскаля Ґілена, і ми торкнулися теми мистецьких резиденцій. Вже тоді Ґілен наголошував на їхній необхідності як на прихистку для митців, які тікають…

Володар «Золотого лева» та «Золотого леопарда» Лав Діас вільно адаптував «Графа Монте-Крісто» Олександра Дюма, щоб розповісти зловісну історію про занепад країни в епоху корумпованого президента-тирана

Письменник Артем Чапай служить в ЗСУ й пише про ненависть: "Без напрямку ти — лише жертва. З ненавистю, яка спрямовує — сякий-такий борець"

Продюсерка фільму "Памфір" Саша Костіна розповідає про секрет Канн, бойкот російської кіноіндустрії та про те, як допомогти українському кіно

Художниця Анна Придатко розповідає про свої "Щоденники", виконані в шкільних зошитах у косу лінію

''Під час перебування в країні низьких земель я дужче за її мешканців відчуваю площинність, стиснутість, сплющеність світу''

Ця система працює, бо люди, для яких вона створена, починають плакати. Вони мають це мінімальне почуття приватності, щоб дати волю своїм емоціям — розмова про планування тимчасової архітектури для біженців