Бідна Ліза: чергова жертва пропаганди
На громадсько-політичному ландшафті Німеччини, який наразі й без того доволі непростий, з’явився новий фактор дестабілізації – російські німці. Почалось із того, що 11 січня в Берліні зникла 13-річна дівчинка з сім’ї російських переселенців. Про її зникнення батьки встигли заявити в поліцію, але наступного дня дівчинка повернулася. Зі слів її родичів, напередодні дівчинку викрали й брутально зґвалтували біженці. Схвильовані сусіди спонтанно висипали на вулицю з гнівними протестами, а в чутках злочин обростав страшними подробицями, ґвалтівників ставало дедалі більше, саме ґвалтування – дедалі брутальнішим, жінки плакали, чоловіки кипіли від люті.
В цьому місці слід пояснити, що російські німці, які переселилися до Німеччини одразу після возз’єднання, проживають компактно в спальних районах великих міст, плекають свої традиції й не надто добре інтегруються. Хоча ці спальні райони, в порівнянні з такими ж типовими районами в Росії, виглядають значно доглянутішими, але все ж вважаються місцем проживання людей з нижчим достатком. Ті переселенці, яким пощастило успішно інтегруватися й влаштуватися на хорошу роботу, намагаються знайти більш комфортабельні місця проживання. Тобто протестувати на вулицю вийшли далеко не всі російські німці, але ці протести вчасно зафіксували журналісти й камери російського телебачення. В розпачі родичі наговорили на камеру всі свої страхи, російські журналісти за звичкою додали пропагандистського перцю, і вже наступного дня страшну телевізійну картинку побачили не тільки мешканці Росії, але й решта переселенців, які отримують новини переважно з російського телебачення.
Протягом наступного тижня протести почали ширитися на інші міста й інструменталізуватися деякими політичними партіями. Таким чином російські німці виявилися в компанії ультраправої партії NPD, а тих, хто погребував ультраправою, підібрала ліва DIE LINKE, не менш одіозна, як на мій смак, партія. Обидві політичні сили мають на меті боротьбу за владу, тому не дивно, що протести зі спальних районів передислокувалися під Бундестаг із гаслами «Захистіть наших дітей», «Лізо, ми з тобою», «Сьогодні моя дитина – завтра твоя» та з закликами – «Меркель геть!». Крім ультраправих, на мітингу помічені молодики кремезної статури, з якими розплачувалися єврокупюрами. В деяких містах натовпу вдалося вчинити акти вандалізму в притулках для біженців, і поліції доводилося втручатися. В інших містах протести проходили мирно. Загалом, за підрахунками журналіста Бориса Райтшустера, на протести вийшло близько 10-ти тисяч переселенців у восьми землях.
У цей момент зреагувала німецька поліція, яка опублікувала лапідарний прес-реліз: дівчинка дійсно зникала, дійсно розшукувалася, повернулася сама, але факту викрадення не було, як і зґвалтування. Утім, розслідування триває, оскільки мало місце інше порушення закону. З міркувань захисту особистого життя дитини, подробиці не розголошуються. Так, сталася подія, про яку батьки не повинні були дізнатися, але яка регулюється законом, що забороняє секс із неповнолітньою. Причому ця подія трапилася до «викрадення». Підозрювані – два молодики турецького походження. Читач із життєвим досвідом цілком може приблизно уявити, що трапилося.
В німецькому суспільстві ще не встигли загоїтися рани від зазіхання на жінок з боку біженців у Кьольні, довіра до поліції також підірвана, тому не дивно, що протести продовжувались і почали особливо нагнітатися російським телебаченням: ще б пак, прийшов їхній зірковий час! Однак терпець німецького суспільства також увірвався. Адвокат із Констанца Мартін Люїтлє (Martin Luithle), до речі, великий симпатик України, оголошує про подання скарги на російського журналіста за розпалювання ворожнечі.
Українцям до болю знайомі ці прийоми: розіп’ятий хлопчик, тепер – зґвалтована дівчинка. Але для німецьких журналістів ці прийоми виявилися зовсім новими. Цікаво було спостерігати за першою реакцією німців і читати їхні дописи на фейсбуці – вона варіювалася від розгубленості до здивування. Втім, спантеличення було коротким, і після цього буквально на моїх очах почала розгортатися запекла боротьба проти російської пропаганди.
Починаючи з 20-го січня журналісти мобілізувалися й протягом двох днів усі німецькі передові видання Spiegel, Focus, FAZ, Zeit, Bild, численні регіональні, а також австрійські медіа написали про російські пропагандистські прийоми: «Як російські медіа поширюють страх перед біженцями», «Як путінська пропаганда підбурює російських німців», «Безкінечна пропаганда на спинах біженців», «Пропаганда і паралельне суспільство: життя в німецькій Росії», «Буцімто зґвалтування: любовний привіт з Москви». Boris Reitschuster: «Путін хоче каламутити воду в Німеччині», «Пропаганда з буцімто зґвалтуванням».
У своїй статті «Пропаганда: зґвалтована дівчинка» Еліс Бота пише: «Те, що медіа брешуть – у Росії норма. Чи то розіп’ятий українськими солдатами хлопчик, чи то дівчинка поблизу Донецька, яку вбили українці – але при цьому ані хлопчика, ані дівчинки не існувало. У випадку з дівчинкою з Берліна все виглядає дещо інакше. Вона існує. Як існують і її батьки, змарнілі від хвилювання, що з нею трапилося щось страшне. Життя підлітка протягнули через пропагандистську машину: в соціальних мережах історію поширили тисячі разів як доказ кровожерливості арабських мігрантів… Маневр маніпуляції спрацював. Днями у східноукраїнському селі Комінтернове, за декілька днів до того, як історія 13-річної дівчини стала відома (в Німеччині): село заклинене між фронтами, його останнім часом знову обстрілюють. Туди нелегко потрапити. Там панує страждання. Там немає державних структур, немає запасів продуктів і вугілля. Та всього бракує в цьому Комінтерновому, крім новин російського державного апарату. Коли колега німецьких ЗМІ нарешті дісталась до села, жителі привітали її з цікавістю. “Скажіть, – запитали вони, – чому біженці ґвалтують німецьких жінок?»
Адвокат сім’ї дівчинки, Олексій Данквардт (Alexej Danckwardt), за даними газети Bild, активний противник українського Майдану, адміністратор платформи «Antimaidan Deutsch», одночасно політик фракції DIE LINKE в комунальній владі Ляйпцігу і в своєму фейсбуці закликав до повалення «режиму Меркель». Bild не міг відмовити собі в задоволенні звернути увагу на когнітивний дисонанс: лівого політика Данквардта вочевидь не цікавить факт, що родичі його клієнтів виступають із заявами на мітингах ультраправих.
Було б наївним вважати, що російська пропаганда швидко відмовиться від такої ласої спокуси розгойдування ситуації в Німеччині. Тому на сцені спочатку з’явилася заява прес-секретаря російського посольства Сергія Бєляєва, буцімто свободу слова в Німеччині утискають, а адвокат Мартін Люїтлє, мовляв, просто дешево піариться. Офіційна веб-сторінка адвоката була зламана хакерами. Нарешті в гру вступила тяжка артилерія в особі міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Не без зловтіхи він побажав Німеччині вирішити проблему з мігрантами і сподівається, що таких випадків, як з нашою Лізою, більше не повториться. Звісно, у нього немає сумнівів, що дитину зґвалтували. При словах «наша (вставте будь-яке слово)» з вуст російських політиків пересічний українець зазвичай робить жест facepalm, а от німецькі журналісти, за їхніми словами, відчули «mulmiges Gef?hl» (підкочування нудоти). Тому вже наступного дня газети вибухнули обуренням щодо заяви Лаврова, на кшталт «Путін намагається підбурити російських німців».
Одночасно посилився тиск на міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра. Міністр найдовше тримав дипломатичну паузу, все ж він походить з партії соціал-демократів, яка плекала хороші стосунки з Росією. Колишній канцлер Шрьодер і досі лобіює її інтереси. Але, очевидно, і Штайнмаєру увірвався терпець: немає жодних підстав для використання випадку 13-річної дівчинки для політичної пропаганди, аби роздути і без того хиткі імміграційні дебати в Німеччині. Він радить владі Москви орієнтуватися на результати розслідування, а не на звіти спекулятивних засобів масової інформації. До цієї заяви приєдналися й інші політики, зокрема Marieluise Beck з партії Зелених: «Це маневр відволікання від різкого погіршення внутрішньополітичної, а також економічної ситуації в Росії», спроба «дестабілізації Європейського Союзу», та Карл-Георг Велльманн із партії християнських демократів: «Це чиста пропаганда».
Очевидно, що вже висловилися всі, хто хотів, і пропагандистський шквал поволі вщухатиме. Проблема з погано інтегрованими російським переселенцями й російською брехнею поки що нікуди не дінеться. Втім, деякі новини вже вчорашній день – події розгортаються досить швидко. Щойно з’ясувалося, що після палкої двогодинної дискусії з партайгеноссе по фракції, адвокат дівчинки Олексій Данквардт вже став позафракційним і схоже, щойно видалив свій профіль з фейсбуку. В цей самий час адвокат Мартін Люїтлє, який подав скаргу на російського журналіста, перепостив у соцмережі статтю Пітера Померанцева про Харків: місто бездомних і поетів. Це все, що вам треба знати про німецьких адвокатів.
Коментарі