Як через шоукейси українські кінематографісти представляють Україну на світовій сцені

Шоукейси вже добре зарекомендували себе у світі як ефективний презентаційний формат і засіб культурної дипломатії. Перші шоукейси у сфері кіно Український інститут втілив у 2019 році. У 2020 році, незважаючи на пандемію, Інститут розгорнув насичену мапу різножанрових шоукейсів. Екскерівниця напряму кіно  Українського інституту Ольга Бірзул розповідає, як працює цей формат і яких результатів досягли українські кінематографісти завдяки йому.

Не секрет, що українська кіноіндустрія дуже молода і їй ще складно конкурувати з досвідченими кінематографіями розвинених країн. Втім, завдяки знаковим фестивальним перемогам українських фільмів, наше кіно викликає неабияку цікавість у фахової міжнародної спільноти. Переважно це стосується авторського кіно, яке після Революції гідності помітно зміцніло і засвідчило свій потужний культурно- дипломатичний потенціал. Вітчизняне серіальне виробництво досить довго було в економічному й естетичному полоні російського телебачення. Щиро кажучи, деякі виробники і досі у ньому перебувають, створюючи посередній продукт і захищаючи себе позицією, що авторське кіно — це забаганка малочисельних кіноманів.

Натомість розвинуті кінематографїї шукають балансу між комерційними й авторськими фільмами, між інтертейментом і мистецтвом. Адже якісний і розумний продукт — це питання іміджу всієї держави. Це ознака її сильної культурної політики і високого креативного потенціалу. Ну і не будемо забувати, що саме творчо реалізовані режисери згодом знімають якісний мейнстрім, цікавий глядачу в будь-якій країні світу. Згадаємо до прикладу класика Мартіна Скорсезе, який починав із малобюджетного кіно, або нещодавню оскарівську  лауреатку Хлою Чжао, яку після естетської «Землі кочівників» запросили знімати супергеройський блокбастер «Вічні» за мотивами коміксів Marvel.   

Наша країна теж має власну Державну агенцію з питань кіно, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері кінематографії. Вона опікується розподілом бюджетів на створення мейнстрімних і авторських фільмів і несе відповідальність за здоровий баланс між ними. У нинішній системі державних культурних інституцій кіносектор Українського інституту є сателітним. Власне, він також має чітку місію, яка полягає у міжнародній репрезентації України через потенціал культури. Відповідно, розробляючи стратегію сектору, ми від початку орієнтувалися на просування цікавих авторських голосів, на взаємодію з міжнародними фестивалями та фаховими інституціями, які не лише сприяли б промоції українського кіно за кордоном, а й практично інтегрували українських кінематографістів у розвинену міжнародну кіноіндустрію.

Безумовно, існують різні способи такого просування — від національних павільйонів на міжнародних кінофестивалях до організації днів українського кіно. Але нам в Українському інституті хотілося запустити власну програму, яка б створювала можливості для професійного нетворкінгу, розбудовувала міжнародний діалог та підвищувала впізнаваність України.

Що ж таке шоукейси? Власне, термін showcase перекладається як «вітрина» і часто використовується на закордонних фестивалях — від музичних до театральних — і означає, що артисти презентуватимуть свої проєкти перед експертами. Це досить впізнаваний формат. Побачивши у розкладі індустрійного кінофоруму назву «шоукейс», фахова аудиторія відразу розуміє, що це про можливості подальшої співпраці і налагодження партнерських стосунків. Втім, організаторам важливо пам’ятати, що для багатьох міжнародних кіноринків хостинг національних шоукейсів — це почасти бізнес, і треба плідно попрацювати, щоби вдало інтегрувати свою подію у насичений розклад фахівців і привернути їхню увагу.

Кінопроєкти на шоукейсах представляють на різних етапах. Наприклад, до участі в Ukrainian Doc Preview, який ми вже двічі реалізували спільно з Docudays UA, запрошуються документальні повнометражні проєкти на стадії виробництва. Це зумовлено особливостями створення неігрового фільму. В документалістиці сюжет диктує саме життя, яке не можна передбачити сценарієм. Режисер може працювати над своїм фільмом кілька років. Однак система фінансування таких фільмів в Україні не враховує цю особливість, і автори змушені шукати додаткові джерела підтримки. Тому наш шоукейс допомагає знайти як копродюсера чи сейлз-агента, так і влаштувати подальшу фестивальну долю стрічки. Кінофестивальні відбірники щорічно передивляються по кілька сотень фільмів і ніколи не зайве посіяти зерно зацікавленості заздалегідь. Підтверджую це з власного досвіду.

Ще одна перевага цього формату полягає у його пластичності. Шоукейси можна адаптувати до різних задач. Головне, щоб у ньому був компонент, розрахований на фахову взаємодію. Наприклад, минулого літа ми інтегрували відразу два шоукейси у програму знаного Каннського кіноринку Marche du Film. І це було вперше, коли українські кінематографісти були представлені в окремих фокусах кіноринку й отримали прицільний доступ до міжнародної фахової спільноти. Зокрема, Ukrainian Showcase в секції Cannes Docs був сфокусований на презентації української документалістики, а Producers Network — на просуванні українських кінопродюсерів і їхньому представленні міжнародній мережі кінопродюсерів.

Відомий факт, що кінопреса є важливим посередником між фільмом і його глядачем. Задля цього Український інститут спільно з Київським тижнем критики запустили пілотний шоукейс «Фокус: Україна-Франція» для французьких та українських кінокритиків. До нас також приєднався Французький інститут в Україні, що доволі концептуально: першою фокусною країною у цьому шоукейсі стала Франція, де кінокритична преса є важливою та невід’ємною частиною кінопроцесу вже більше, ніж століття.

Примітно, що всі шоукейси Український інститут створює у партнерстві з експертними організаціями. Ми обираємо їх за певними критеріями: ґрунтовна база міжнародних контактів, досвід організації фахових проєктів за кордоном або наявність власної індустрійної секції, якщо йдеться про фестиваль. Скажімо, в Україні Docudays UA є найпотужнішим фестивалем документального кіно з власною професійною секцією Docu/Pro, а Одеський міжнародний кінофестиваль має найкрутішу локальну індустрійну секцію для ігрового кіно. Тому, коли вони звертаються до нас з ідеєю провести спільний шоукейс, ми можемо бути впевненими в їхній надійності як з огляду на експертність, так і на менеджерський потенціал. Український інститут — бюджетна установа. Ми змушені продумувати кожен ризик наперед. Ми також неодмінно дбаємо про прозорість і якість конкурсного відбору для шоукейсу. Будь-який український кінематографіст має можливість подати свою заявку на розгляд експертної комісії.

Зазначу також, що пандемія на початку 2020 року дуже відформатувала наші плани. Частину шоукейсів ми мусили скасувати, а частину — перенести в онлайн. Безумовно, онлайн-шоукейси виявилися економнішими, бо бюджет вагомо зменшується за рахунок відсутності витрат на переліт і проживання учасників. Втім, успішний шоукейс не лише про майстерну презентацію. Він передусім про нетворкінг та живе спілкування. Минулий рік довів, що чимало культурних форматів можна переосмислити, але будь-яка зустріч професіоналів у зумі сьогодні закінчується розмовою про втому від онлайну. Як би ми не експериментували, але людині потрібна людина, а вдалій угоді — зустріч за кавою.

На ефективність шоукейсів також упливає регулярність їхнього проведення. Це свідчення стабільності локальної індустрії і відкритості до спільних проєктів. Зокрема, Український інститут не може забезпечити цю регулярність внаслідок річного планування.  Якщо більшість міжнародних організацій планують свої заходи на два і навіть три роки уперед, то горизонт планування державних установ — всього один календарний рік. Додамо до цього нестабільне фінансування державних культурних інституцій та нещодавнє «покращення» щодо стовідсоткової постоплати наданих послуг. Окрім того, що всі перелічені фактори суттєво впливають на імідж України як надійного партнера, вони змушують менеджерів відчувати себе еквілібристами, що постійно балансують на канаті. Безумовно, нашій справі також допомогла б спільна і якісно проаналізована державна стратегія з розвитку кіногалузі. Інакше, будемо чесними, всі результати, навіть в ефективних форматах, матимуть спорадичний характер.  

Як працюють шоукейси на прикладах від Українського інституту

 UA Films Showcase, 2019 рік

Партнер: Одеський міжнародний кінофестиваль

Під час шоукейсу п’ять українських кінопроєктів були презентовані представникам міжнародних компаній-дистриб’юторів та кінофестивалів. Міжнародні експерти мали змогу ознайомитися з українським кінопродуктом на закритих показах та встановити контакти у професійній спільноті.

Українська делегація документалістів та шоукейс на фестивалі документального кіно IDFA (Нідерланди), 2019 рік

Партнери: Docudays UA та Держкіно

Десять проєктів з України відвідали головний світовий майданчик неігрового кіно та познайомилися з важливими гравцями міжнародної кіноіндустрії. Окремо у межах Українського шоукейсу чотири кінопроєкти пітчилися перед міжнародними експертами. Також Україна хостила ланч-закриття IDFA. Це іміджева нетворкінгова подія, на якій збирається кілька сотень професіоналів з усього світу. Закритий ланч зазвичай відбувається в чинному готичному храмі і його «замовники» мають право привітального слова. Саме в такій неформальній атмосфері відбуваються вкрай важливі знайомства, які згодом закінчуються плідними міжнародними партнерствами.

Примітно, що вже наступного 2020 року Україна була представлена на ІDFA двома фільмами. «Цей дощ ніколи не скінчиться» Аліни Горлової переміг у номінації First Appearence, а стрічка Ірини Цілик «Земля блакитна, ніби апельсин» увійшла до престижної програми Best of Fests.

Ukrainian Doc Preview, 2020-2021 роки

Партнер: Docudays UA

Це шоукейс українських повнометражних документальних проєктів на стадії виробництва для міжнародних експертів. У 2020 році шість кінопроєктів, обраних через відкритий конкурс, отримали нагороди від фахових організацій: від індустрійних форумів до онлайн-платформ. Навіть в онлайн-форматі шоукейс підсилив видимість проєктів на міжнародній арені та допоміг здобути низку нагород на фахових форумах протягом року. У 2021 році ми прокачали ще п’ять нових документальних проєктів у цьому форматі.

Шоукейси в межах програми Каннського кіноринку Marche du Film, 2020 рік

Партнер: Docudays UA, ОМКФ

На Ukrainian Showcase в секції Cannes Docs презентували українську документалістику, а на Producers Network українських кінопродюсерів представили міжнародній мережі кінопродюсерів. Завдяки отриманим контактам українські кінематографісти знайшли партнерів та потрапили зі своїми кінопроєктами на інші міжнародні індустрійні платформи.

“Фокус: Україна-Франція”, 2021 рік

Партнери: Київський тиждень критики, Французький інститут в Україні,

Першою фокусною країною пілотної програми шоукейсу для кінокритиків стала Франція, де кінокритична преса є важливою та невід’ємною частиною кінопроцесу вже більше, ніж століття. Шоукейс був спрямований на дві аудиторії. Широкому загалу представили шість столичних прем’єр сучасних хітів українського та французького кіно, що були обрані кінокритиками країн-учасниць. Важливо, що участь французьких кінокритиків підвищила видимість українського кіно у франкомовних країнах. 

Фото до тексту надані Українським інститутом.