дискусія


Міруна Влада  народилася 1986 року в Бухаресті, її справжнє ім’я – Міруна Тронкота. Мистецький псевдонім собі вибрала в шістнадцять років, а через два роки видала першу й дуже успішну збірку «Poemextrauterine» («Позаматкові вірші»). Під час дорослішання…

Міруна Влада: «Ми потребуємо революції ментальності»

У червні з ініціативи Korydor‘a відбувся дводенний семінар журналістів і журналісток, що цікавляться розвитком незалежних медіа, моделями існування нішевих видань, питаннями культурної політики європейських країн та впливом популістичних стратегій на культуру. Одна із дискусій була…

За межами інфобульбашки: міжнародні контексти журналістики

Будь-яка залежність — алкогольна, нікотинова, наркотична, любовна, ігрова, навіть діджитальна тягне за собою хвіст сорому. Тому залежні уникають розмов на цю тему. Наркотична залежність найбільш таврована, тому й потребує особливої уваги від творців смислів. Тому…

Наративи документального кіно, що змінюють ставлення до наркозалежності

Нині в Україні існує кілька інституцій та самоорганізованих ініціатив, що займаються архівуванням мистецьких процесів у різних методологіях та масштабах — своєрідним нанесенням на мапу колективної пам’яті певних імен, назв, місць та дат, до яких можна…

Пасія, вимушеність та фрустрація: яке «сьогодні» архівів сучасного мистецтва?    

У харківському центрі сучасного мистецтва “ЄрміловЦентр” влітку відбувся українсько-італійський проект «Шлях Енея. Художники сьогодення сам-на-сам з минулим» у межах соціокультурного фестивалю «Дантефест». Серед подій паралельної програми виставки відбулась лекція філософині Оксани Довгополової «В майбутнє через…

Оксана Довгополова: Путешествия по слоям памяти/амнезии

Коли мені було 16 років, мама поїхала за кордон. Я тоді не усвідомлювала, що це для нас означатиме. Мама була вчителькою німецької мови. Четверту частину від вільного місця у нашому домі займали книжки, журнали для…

Полишені гнізда пам’яті

Це мій перший текст за останні півроку. Колись в Інституті журналістики нам казали: можеш не писати – не пиши. Говорили це з надривним пафосом люди, які переважно вже давно могли і не писали, але у…

На паузі

Чи маємо ми вибір історичного часу, в якому нам доводиться жити? Як ми бачимо час, який протікає довкола нас? Чи можна його поділити на цікавий і нецікавий (і навіщо)? Чи можна взагалі уявити собі нецікавий…

Цікаві часи, які ми не вибирали

Популістичні обіцянки нерідко стають частиною більш комплексного процесу — політичного маркетингу. Матеріал досліджує, як виглядає політика з погляду ринку, яким чином маркетинг був залучений під час президентських виборів в Україні у 2019 році та чи…

Популізм як метод політичного маркетингу

Частина перша Передмова Мені пощастило знати Мирослава Ягоду. П`ять років ми були сусідами, колегами, друзями. Ми часто спілкувалися у його майстерні, разом ходили вибирати подарунок його матері на день народження, відносили кошти від продажу його…

Read me if you can: довга історія про виставку Мирослава Ягоди

Говорити про Мирослава Ягоду актуально і потрібно, але інтерес викликають не тільки його роботи, а й робота з ними. Масштабна виставка “Чи я тут — чи там ?!” у Львівській картинній галереї є полем, в…

Ягода триває

Розповідь про війну незалежно від статусу оповідача — жертви, учасника/учасниці, переможця тощо, особливо під час самої війни — це значною мірою адаптивний механізм, який працює для того, аби через проговорення, мовну концептуалізацію зрозуміти, що відбувається,…

Чоловічі вітальні та віктимні наративи на прикладі війни на Донбасі