практики рівності


ЮРІЙ ФРАНК – про перші спроби українського театру поговорити про трансгендерність.

Більше ніж жінка, більше ніж театр

КАТЕРИНА БАБКІНА розповідає, що транслюють своїм мешканцям вулиці Нью-Йорка.

Бачите щось – cкажіть щось: Нью-Йорк про права та обов’язки

Социологиня и переселенка из Донецка ОКСАНА МИХЕЕВА – об адаптации переселенцев, возвращении на оккупированные территории и возможностях, которые дает война.

Бесконтактное сосуществование с государством

МАРИНА УСМАНОВА вспоминает главные украинские победы и факапы на пути к гендерному равенству в этом году.

2016: Итоги года через гендерную призму

«Бути мною» Анни Хьоґлунд – чи не перша книжка українською, що пробує говорити з дівчатами-підлітками про тіло. Ця розмова – ще один крок у боротьбі зі стигмою, об’єктивізацією та соромом, який нав’язують жінкам.

Бути собою: як писати про фемінізм для підлітків

У одному з найбідніших регіонів Італії мирно співіснують мусульмани й католики, сусіди влаштовують квартирники, а гей-прайди нагадують родинні свята. Все це – завдяки волонтерам.

Палермо: місце для всіх

«До автобуса з туристами заходить вуйко з кулеметом і питає: – А хто мені скаже, котра зараз година. З останього місця піднімається чорношкірий хлопець і каже: – Опів на восьму, батьку. – Та сиди, сиди…

“Та бачу, синку, що ти не москаль”

В сучасній масовій культурі, напевно, немає якогось більш семантично універсального знаку, ніж оголене жіноче тіло. Ним ілюструють усе – від обкладинки нового бестселлера до журнальної реклами парфумів, кави, чи навіть сантехніки. Це табула раса, порожня…

Чому селфі – це корисно?

Не впевнена, наскільки серйозно автор військового пін-ап календаря Святослав Пащук говорив, що вважає українок більш сексуальними (за неукраїнок, вочевидь), бо їм «важливо, що корови в стайні і худоба попорані». Не думаю також, що багато українок…

Жінка на війні: фантазії про невидимий досвід