ХШФ


Мені симпатичне таке формулювання Катерини Дьоготь: “Феномен харківської фотографії 1970–80-х років — це частина радянської післявоєнної неофіційної культури, а та, своєю чергою, вкорінена в соціалістичній економіці”1. Тут є важливі дискурсивні форми: замість суперечливого визначення школи використано…

Побачити себе: дещо про суб’єктивність харківської фотографії

Любой публичный акт презентации «наследия ХШФ» провоцирует дискуссии о прерванной игре, реальной или мнимой преемственности, о музее как инструменте коммеморации явления или платформе актуализации более широких дискурсов. Выставка «Автор в игре», которая прошла в ЕрмиловЦентре…

«Автор в игре»: homo ludens vs homo criticus

Публікуємо фрагмент з монографії кураторки, дослідниці Музею Харківської школи фотографії (MOKSOP) Надії Бернар-Ковальчук «Харківська школа фотографії: гра проти апарату». Підготовка видання відбувається за підтримки Українського культурного фонду. У наданому фрагменті авторка розглядає оприявнення харківськими фотографами…

Відсутня фотографія