пам’ять


ЛІЯ ДОСТЛЄВА міркує, чому проект кожного нового пам’ятника на місці Леніна буде поганим і чому це хороша новина для нас із вами.

Неможливість суспільної угоди

13.04.2017
КАТЕРИНА КИСЕЛЬОВА записала «негероїчні» історії чотирьох бійців – про війну й речі, які допомогли їм звідти повернутися.

Речі з війни

04.04.2017
ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК – про виставу проекту «Мапи страху/Мапи ідентичності» й способи говорити про змішання ідеологій, в якому ми живемо.

«Мій дід копав…»: хаос пам’яті

29.03.2017
РОКСОЛЯНА СВЯТО – про зв'язки між Голокостом і сучасністю у новій книжці Тімоті Снайдера.

Чорніше від чорнозему

23.03.2017
ІРИНА СКЛОКІНА – про історію харківського Майдану Свободи та його найгірші радянські традиції, які намагається відродити міська влада.

Про витоки монументальної манії величі, або Майдан Свободи як дзеркало радянської підсвідомості

17.03.2017
ДАРИНА НІКОЛЕНКО пояснює, чому історики й художники по-різному працюють із травматичним минулим.

Мистецтво і пам’ять: як історія розпадається на образи

07.02.2017
ВОЛОДИМИР СКЛОКІН і ОЛЕКСІЙ БРАТОЧКІН – про роль публічних істориків, трепетне ставлення до радянського минулого й заборонену пам'ять.

Що ми пам’ятаємо: публічна історія в Україні та Білорусі

23.11.2016
ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК аналізує фільм Сергія Лозниці «Аустерліц» й говорить про неминучі наслідки комерціалізації просторів пам'яті.

Зачекінитись у Дахау

01.11.2016
Канадський історик українського походження СЕРГІЙ ЄКЕЛЬЧИК про те, з чого мала б починатись українська декомунізація, й те, як популізм вихолощує важливі гасла.

Сергій Єкельчик: «Якщо «колоніальний», значить, ми не були відповідальні за минуле»

19.10.2016
Директор меморіалу в Флоссенбюрзі Йорг Скіберляйт та директор комплексу «Берлінська стіна» Аксель Клаусмайер розповідають, де закінчується історія концтабору, та як переконати молодь, що події 50-річної давнини стосуються їх також.

Німецькі ландшафти пам’яті: як працювати з місцями історичних злочинів?

05.10.2016
В авторській колонці ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК пише про химерні форми боротьби з «совком», які виникають у публічному просторі країни.

Прапор і сліпота

24.08.2016

Цей матеріал вийшов завдяки меценатській підтримці Ірини Чернишової, яка зробила внесок на спільнокошті проекту Korydor. Книгу профессора Эткинда «Кривое горе: Память о непогребенных» я стала искать на киевских книжных полках сразу после прочтения «Портретов в…

Александр Эткинд: “Признать преступления Второй мировой – значит поменять свое представление о государстве”

26.07.2016


Найбільш популярне

теги

(само)цензура архів архів сучасного мистецтва виставка візуальне мистецтво війна гуманітарна політика дискусія документальне кіно жінка в мистецтві книжки колонка креативна економіка критика критичне мистецтво культура культура й інновації культурна політика культурний менеджмент куратор кіно література малі міста медіа мистецтво місто насилля пам'ять політика включення проекти пропаганда самоорганізація самоцензура свобода соціальне мистецтво сучасне мистецтво фемінізм фестиваль фотографія цензура європейський досвід ідентичності іншування історія історія мистецтва
↑