самоорганізація


ІРИНА СКЛОКІНА – про історію харківського Майдану Свободи та його найгірші радянські традиції, які намагається відродити міська влада.

Про витоки монументальної манії величі, або Майдан Свободи як дзеркало радянської підсвідомості

КАТЕРИНА БАБКІНА – про пастки позитивного мислення й оптимістичних коучів.

Мовчати не можна жалітися

КСЕНІЯ УТЄВСЬКА – про головний міф і бренд українського мистецтва перебудови.

Трансавангард

ВОЛОДИМИР СКЛОКІН і ОЛЕКСІЙ БРАТОЧКІН – про роль публічних істориків, трепетне ставлення до радянського минулого й заборонену пам'ять.

Що ми пам’ятаємо: публічна історія в Україні та Білорусі

МАРИНА УСМАНОВА размышляет о репрессивной политике украинского государства по отношению к трансгендерным людям и стереотипы, которые делают нас безжалостными и близорукими.

Почему они умирают?

KORYDOR цінує діалог і відповідає на типові питання та зауваження українських чиновників, що стосуються українських традиційних цінностей.

Слово на букву «Г»

КОНСТАНТИН АКИНША – о реакции Москвы на украинское искусство перестройки, панических поисках новых медиа в конце 80-х, советской экзотике на продажу и плохих работах хороших художников.

Константин Акинша: «Москву они испугали»

Художница ВАЛЕРИЯ ТРУБИНА рассказывает о том, как формировались культурные и социальные интересы художников Паркоммуны в 90-х годах, а также о понятии «трансавангард» в украинском контексте.

Валерия Трубина: «Мы расширяли пространство, позволяя зрителю туда войти»

КАТЕРИНА СТУКАЛОВА фіксує найважливіші моменти соціально-політичного контексту 90-х років, коли українське сучасне мистецтво шукало свій шлях розвитку.

(Не)втрачене десятиліття: мистецтво в соціально-політичному контексті 90-х років

Живі книги – учасниці й учасники проекту «Жива бібліотека» на фестивалі Docudays UA – розповідають про свої досвіди.

Під обкладинкою. Як гортати «живу книгу»?

Директорка Центру міської історії у Львові розповідає про синагогу «Золота Роза» – першу частину проекту «Простір Синагог».

Софія Дяк: «Історія ширша, ніж вузька етнічно-національна рамка»

Колишній львів’янин і теперішній харків’янин МІСЬКО БАРБАРА два тижні спостерігав за «Творчими резиденціями» форуму «ГаліціяКульт» у Харкові й міркує, скільки часу насправді потрібно, щоби пізнати місто з такою важливою історією.

Харків – Львів: спільна пам’ять