У якому стилі правильно писати про карикатуризацію людського горя масовою культурою? Чому замість слів до мене приходить тільки лють, жаль і відчуття безпорадності? У цьому тексті я міркуватиму про вже добре описану культурну байрактарщину, шароварщину…
