Author: Остап Сливинський

  • “І сукні, яскраві сукні залишаться після мене”

    Знаю, що мушу почати з цієї розповіді. Не лише тому, що вона якимось чином пов’язана із Зузанною Ґінчанкою – польсько-єврейською поеткою, з якої й почалася вся ця пригода, – і не лише тому, що цей мікросюжет просто мусить бути десь і кимось записаний. А насамперед тому, що він – алегорія нашого не-пам’ятання, нашого неволодіння власним…