Устина Стефанчук з Канади про те, які історії може розповісти вишита сорочка, що означає бути «опікункою» давніх речей та як українцям зростити в собі відповідальне ставлення до старовини.

Ганна Гриценко розбирається, яким чином українська спільнота може визначити спільні норми й засади меморіалізації в культурних проєктах.

Люба Ільницька аналізує нову постановку "Герої хаосу", що відбулася у Львівському академічному театрі ім. Лесі Українки.

Дослідниця Валентина Хархун розповідає про плагіат як наскрізну хворобу української науки, критичне мислення як ознаку остаточного прощання із радянським минулим та про заміну пам'ятників конфедератам у США.

Олена Червоник - про сліпоту європейського картезіанства, вимушені прозріння західного світу, загублені і знайдені у 2020 «лінзи» для розгляду світу навкруги, а також про оптимістичний погляд на культуру і життя загалом.

"Коридор" публікує уривок із книжки Тіберія Сільваші "Дерево Одіссея: Есеї, тексти, фото"

Женя Буцикіна розповідає, що таке вернакулярний сад, чому він виникає на пострадянському просторі і що хорошого він може принести мешканцям міста, окрім задоволення від праці.

Історикиня Юлія Юрчук зі Стокгольма розповідає Євгенії Нестерович про особливості шведського локдауну, довіру до влади й про минуле як сценарій майбутнього.

Юрій Поліщук робить огляд мистецьких проєктів, які відображають тенденцію "архівного повороту" в Україні.

Наталя Серебрякова розпитала художника Миколу Рідного про джерела й передумови появи його останніх робіт «На шляху назад» та «Temerari» і фінал Премії Малевича.

Ганна Гриценко пояснює, що таке «культура скасування», або «cancel culture», і чому вона часто постає у медіа та публічних обговореннях як страшилка.

Чому ми так любимо меми? Іван Скорина розповідає, як з'являються меми і яку роль вони виконують в інформаційному просторі.