Навчатися по-українськи

На початку листопада 2014 року в Києві відбулась конференція MOOCology, присвячена останнім віянням у сфері освіти. Окремий блок конференції стосувався молодих українських проектів, що чутливо реагують на світові тенденції та пропонують інноваційні моделі навчання, застосовуючи для цього ті чи інші онлайн-інструменти.

За останні кілька років освіта зазнала суттєвих змін із появою так званих масових відкритих онлайн-курсів (MOOC). Буквально кожен мешканець планети з доступом до інтернету отримав змогу безкоштовно проходити курси від провідних університетів світу, не виходячи з дому. Безпрецедентна доступність та зручність онлайн-курсів спричинила хвилю ейфорії, посилення культу освіти та її гедоністичної цінності. Багато людей почали проходити курси огульно й спорадично – «для загального розвитку». Але статистика MOOC-платформ свідчить, що досить низький відсоток людей проходить курси до кінця. Коли технічний прогрес наблизив освіту на відстань протягнутої руки, загострилися проблеми внутрішнього характеру, такі як мотивація та цілеспрямування. Проте вже й цьому можуть дати раду на організаційному рівні, адже сьогодні нові моделі освіти експериментально виліплюються просто на наших очах.

Освітні проекти, представлені на конференції MOOCology, демонстрували свої варіанти вписування онлайн-курсів у наявну систему освіти. Багато з них звертаються до моделі так званого «змішаного навчання» (blended learning), що поєднує переваги онлайн-освіти та більш традиційного навчання в класі, що підвищує обопільний коефіцієнт корисної дії. Дехто зосередився на питанні практичного застосування знань, здобутих кліками мишки, для досягнення власних цілей. Всі учасники погоджувалися, що освіту в Україні необхідно модернізувати та збагачувати свіжими ідеями.

Prometheus

Чи не найбільша революція в історії освіти – це винайдення друкарського верстату Йоганном Гутенбергом у 1440 році. Якщо до того в Європі існувало загалом 30 тисяч примірників книжок, то за наступні 50 років їх було надруковано 10 мільйонів – більше, ніж за всю попередню історію людства. Цей винахід заклав підвалини для науково-технічного перевороту в Європі та домінування західної цивілізації.

Переповідаючи цю історію, співзасновник проекту Prometheus Іван Примаченко висловив переконання, що зараз ми спостерігаємо аналогічний прорив. «Друкованими книгами» сьогодення стали масові відкриті онлайн-курси, які не лише радикально демократизували освіту, але й невпинно зростають у числі. Так, за останній рік кількість доступних курсів збільшилася на 327% і сягнула 2600.

Остання тенденція – це створення національних MOOC-платформ та розуміння, що онлайн-освіта може бути корисною не лише окремим індивідам та університетам, а дає конкурентні переваги на рівні цілих країн. Адже дослідження показали, масові онлайн-курси мають не меншу навчальну ефективність, ніж традиційні академічні курси, а змішане навчання – поєднання онлайн- та офлайн-освіти – дає до 30% (!) кращі результати, ніж просте навчання в університеті.

Минулого року з подачі Івана Примаченка було запущено «Університет онлайн» – першу в Україні платформу масових онлайн-курсів від КНУ ім. Тараса Шевченка, де відбувся один курс із бренд-менеджменту. А нещодавно Іван долучився до створення більш масштабного проекту – платформи Prometheus, що має на меті об’єднати в онлайн-форматі напрацювання різних українських освітян.

Платформа запустилася місяць тому і наразі представила чотири курси від провідних українських вишів, на які вже зареєструвалося 20 тисяч слухачів із 50 країн. Кілька днів тому там стартував курс із новітньої історії України. У планах – за наступні п’ять років створити 150 курсів різних напрямків, пов’язаних у ланцюжки – завершені освітні програми, що дозволять людині отримати ту чи іншу спеціальність із нуля. Амбітна мета Prometheus – розпочати інтеграцію масових онлайн-курсів у програми українських університетів та перейти до парадигми змішаного навчання.

MOOCology

Ініціатори конференції – українська організація MOOCology – мають на меті поширювати в Україні культуру онлайн-освіти. В основі їхнього проекту MOOCology Learning Hub лежить модель змішаного навчання. «Хаб» – це навчальна програма, що базується на курсах із відкритих онлайн-платформ (Coursera та ін.), але передбачає реальні зустрічі, де студенти опрацьовують матеріал у групі разом з експертом.

Такий формат має низку переваг порівняно з суто онлайновим навчанням. Чи не найбільший недолік відкритих онлайн-курсів полягає в тому, що їх, за статистикою, завершує лише 21% слухачів, зокрема через брак мотивації. Перенесення курсу в офлайн дозволяє зробити навчання більш організованим та цілеспрямованим. Крім того, підвищується ефективність опрацювання матеріалу, оскільки слухачі, прослухавши онлайн-лекцію, приходять на заняття вже підготовленими і мають змогу зосередитись на проблемних питаннях та практичних завданнях. Нарешті, деякі люди просто не схильні до одиночного навчання – для них групова робота сама по собі є джерелом мотивації та, крім того, уможливлює цінний обмін досвідом.

MOOCology провела вже п’ять хабів, і перший із них, призначений для вчителів, якраз стосувався педагогіки змішаного навчання. Крім того, MOOCology Learning Hub зосереджується на таких актуальних напрямках, як ІТ, бізнес та професійний розвиток.

Skills Academy

Відомо, що українська система вищої освіти має мало спільного з реальним ринком праці та структурою зайнятості. Випускники університетів надто часто йдуть працювати не за спеціальністю та добирають необхідні навички вже на робочому місці чи на додаткових навчальних програмах. Крім того, університети оминають так звані «м’які навички», які є дуже актуальними в діловому житті: ефективне спілкування, лідерство, тайм-менеджмент, стратегічне планування.

Цю прогалину вирішили заповнити засновники проекту Skills Academy. Це соціальна мережа, що робить наголос на практичному застосуванні знань для досягнення певних цілей та намагається відтворити втрачений зв’язок між навчанням і працевлаштуванням. Користувач, що реєструється в мережі, насамперед бачить інтерактивну «карту цілей» і визначає свої пріоритети: наприклад, знайти роботу, досягти фінансового успіху чи запустити стартап. Залежно від поставленої мети йому пропонуються курси, що допоможуть її досягти – від особистої фінансової грамотності до ораторського мистецтва.

Прослуховуючи лекції та виконуючи завдання, студенти Skills Academy паралельно з новими знаннями накопичують бали, що формують їхній особистий рейтинг. А до рейтингів мають доступ роботодавці, які за потреби можуть з ними сконтактуватися. Рейтинг можна вважати показником не так реальної компетенції, як мотивації та схильності до самонавчання – якостей, дійсно цінних на ринку праці. Ідея Skills Academy, як і будь-яке win-win рішення, досить елегантна – з одного боку, заохочувати навчання перспективами реального працевлаштування, а з іншого – дозволити компаніям відібрати собі найбільш вмотивованих співробітників, готових постійно навчатись і самовдосконалюватись.

EdEra

Освітній проект EdEra був створений Іллею Філіповим, студентом-радіофізиком КНУ ім. Шевченка. Все почалося з того, що він натрапив на онлайн-курс Массачусетського технологічного інституту та був уражений його якістю, адже той не лише подавав матеріал цікавіше і зрозуміліше, але й давав значно актуальніші навички, ніж на його рідному факультеті.

Бюрократія та застарілі підходи українських вишів спричинили глибоку кризу мотивації серед студентів, для яких навчання перетворилося на автоматичний процес без практичної цінності та кінцевої мети. Але Ілля вірив, що інтерес до навчання можна відновити, якщо зробити подачу матеріалу більш захопливою, використовуючи сучасні інструменти. Він вирішив зробити свій внесок у реформування освіти в Україні та заснував онлайн-платформу EdEra для підготовки до ЗНО. Було зібрано команду вмотивованих молодих викладачів і методистів, які розробили авторські підручники та записали короткі відеоуроки, не відхиляючись від мети давати якомога доступніші пояснення.

На платформі наразі представлені сім ґрунтовних курсів зі шкільної програми, кожен тривалістю чотири чверті, з можливістю обирати саме ті частини, в яких є потреба. Окрім відеоуроків та конспектів, кожен курс містить семінари з практичними вправами, а також пропонує контроль знань у вигляді домашніх завдань та екзаменів. Крім того, школярі мають можливість особисто звертатися до викладача з питаннями. EdEra не є безкоштовним сервісом, проте позиціонує себе як соціально-освітній проект та здіймає за навчання досить символічну плату.

Khan Academy

Khan Academy – міжнародна освітня мережа, заснована американським підприємцем Салманом Ханом. Його success story відома вже багатьом: у 2006 році він почав записувати невеликі навчальні відеоролики, щоб допомогти своїй молодшій сестрі розібратися з математикою, та викладав їх у відкритий доступ. Ці міні-уроки виявились настільки вдалими, що швидко здобули велику популярність серед школярів, вчителів та батьків. За кілька років Академія Хана стала провідним освітнім онлайн-ресурсом і наразі налічує тисячі відео та інтерактивних вправ із різноманітних предметів.

Навчальний матеріал Академії Хана перекладається на різні мови волонтерами з усього світу. На конференції виступили ентузіасти Khan Academy в Україні Олександр Елькін та Ірина Ромашкевич – засновники Системи шкільного менеджменту School Champion, освітні продюсери та технологічні гурмани «П@Ель». Їхня організація переклала та адаптувала українською та російською мовами вже понад 1800 відео. Крім того, вони розробляють методичні рекомендації для педагогів щодо того, як використовувати матеріали Академії Хана на уроках.

Відкритий університет Майдану

Відкритий університет Майдану – це низова освітня ініціатива, що зародилася рік тому на Євромайдані. Після завершення протестних подій ця ініціатива не вичерпалася, а перетворилася на громадську організацію, що реалізовує модель відкритої освіти по всій Україні. У межах Відкритого університету було проведено понад 300 лекцій, 68 із яких записані на відео та викладені на сайт.

Відкритий університет Майдану ставить за мету шляхом поширення ідей та гуртування однодумців сприяти розвитку громадянського суспільства в Україні. Відповідно, його основні освітні напрямки націлені на те, щоб виховати в людях рішучість до активних перетворень: від персонального розвитку (лідерства та комунікації) до соціального підприємництва, реалізації громадянських ініціатив та розвитку демократії. Під час регулярних лекцій в різних містах України лідери думок та автори ініціатив діляться своїм досвідом з усіма охочими.

Крім того, Відкритий університет Майдану пропонує триваліші освітні програми (Школа свідомого громадянина, Школа активних змін), які наближають авторів ідей до реалізації громадських чи підприємницьких проектів. Ці програми також звертаються до моделі змішаного навчання: учасники програми можуть спершу прослухати записи лекцій, і вже підготовленими прийти на заняття для обговорення практичних питань. Представниця Відкритого університету Майдану Олена Хіль зауважує: «Коли ти збираєшся з групою однодумців, які тебе підтримують, вірять у твою ідею та готові щось робити разом, то все відбувається значно легше, оптимістичніше та швидше».