Пошук центру Європи Станіслава Мухи

Мешканці України переконані, що саме на її території розміщується географічний центр Європи. Про це часто згадують ЗМІ і цей «факт» навіть указано в шкільному підручнику географії. У цьому ж – що саме в їхній країні розташований центр Європи – переконані  також мешканці містечок у Польщі, Литві, Чехії та навіть Австрії і Німеччині. «Множинність» таких центрів вирішив дослідити  у своєму документальному фільмі «Die Mitte» («Центр») німецький режисер польського походження Станіслав Муха. Для цього він вирушив у тривалу подорож дванадцятьма «центрами» Європи, проїхав понад  2000 кілометрів та спробував знайти в цих місцях спільне та відмінне. Легкість цього завдання була оманливою: головною спільною рисою було те, що Європу всі такі центри визначають для себе по-різному – і саме це становить складність.

Інтерес до теми виник у Станіслава багато років тому, коли з преси він випадково дізнався, що  «центрів Європи» лише в Німеччині налічують кілька десятків. Це здалося митцю вдалою метафорою для того, щоби показати, якою різною може бути інтерпретація самого поняття Європи. Саме так з’явився  фільм, що став чимось середнім між дослідженням та роуд-муві. За словами  автора, просуваючись далі на схід, команда фільму «заглиблювалася в центр Європи». Від конкретного визначення того, який саме центр вони шукали – політичний, географічний, релігійний – режисер вирішив відмовитися, щоби не обмежувати себе.

За словами Станіслава, попри те, що для себе він так і не знайшов того самого єдиного центру, найбільший емоційний контакт він відчув саме з жителями українського Рахова. Визначною рисою українців режисер  вважає щирість, тверезий реалізм та вміння визнавати свою слабкість, що, на думку Станіслава Мухи, стає для них джерелом сили. Рахів також вразив його тим, що місцеві розмовляють багатьма мовами, легко їх змішуючи, й живуть одночасно в двох часових вимірах – київському та європейському.

Цікаво, що частина аудиторії сприйняла деякі гумористичні моменти фільму досить агресивно, оскільки вони до певної міри підтверджували негативні стереотипи в сприйнятті націй. Але, за словами режисера, цей фільм документальний, тому автор не дозволив собі прибрати відзняті сцени, бо не хотів коригувати реальність, з якою команді проекту довелося зіткнутися. Незважаючи на те, що «Die Mitte» знято ще в 2004 році і деяка його натура вже пішла в забуття, подальша історія України не лише не зробила фільм менш актуальним для наших теренів, а навпаки, загострила його сприйняття. Фінальна сцена стрічки  символічна: автор зустрічає пару швейцарських туристів, у яких є gps-прилад (ще рідкісний у 2004 році). Разом вони намагаються визначити центр Європи з погляду координат. Останніми словам картини стає фраза одного з них:  «Він десь поруч».