Як фестиваль The Most Fest створює простір для міських перевтілень

Чим живе місто, яке ще 50 років тому було вагомим промисловим центром Радянського Союзу, а сьогодні перебуває на порозі глобального переосмислення? Для чого містам Сходу України  урбаністичні інтервенції і хто ті люди, які працюють над ревіталізацією закинутої промзони в місті Костянтинівка Донецької області?

Згадане місто Костянтинівка все ще живе спогадами про потужне індустріальне минуле: у ХХ столітті в місті діяли металургійний, хімічний, цинковий заводи. Але однією з найважливіших в історії Костянтинівки була скляна промисловість, адже в місті виготовляли листове й транспортне скло, дзеркала, скловолокно, склоблоки, вироби з ситалла, ялинкові прикраси, ілюмінаторне скло тощо.

Саме в Костянтинівці були створені визначні об’єкти: скляний фонтан для всесвітньої виставки в Нью-Йорку і рубінові зірки для кремля.

Традиційно міська інфраструктура була прив’язана до заводської, тож із закриттям більшості виробництв у 90-х роках занедбаною стала не тільки промислова зона в центрі Костянтинівки, а й парки з будинками культури. Водночас у місті немає так званого “центру”, хоча річка Кривий Торець із прилеглою до неї промисловою зоною поділяє Костянтинівку на два береги. Раніше життя цього промислового міста було сконцентроване саме там. Сьогодні ж місцеві активісти та різноманітні експерти з інших міст працюють над тим, щоб інтегрувати цю ізольовану територію до нового міського ландшафту та переосмислити її призначення.

Першою важливою точкою на шляху до цього став фестиваль The Most Fest, який відбувається вже втретє в закинутій промзоні Костянтинівки.

Уперше містяни могли відвідати фестиваль у 2017 році в рамках проекту дослідження українського сходу «Метамісто: Схід». Тоді своє дослідження робила агенція Urban Curators: вони допомогли виявити больові точки мешканців Костянтинівки, пов’язані з міським простором, і визначити найвдаліше місце для архітектурного й культурного експерименту — територію біля колишнього залізничного мосту по вулиці Шмідта.

Закинута індустріальна зона в центрі міста є одним із найбільш серйозних  проблемних місць для містян, адже вона є символом, який постійно нагадує своїм існуванням про своєрідний занепад потужного промислового минулого та старої ідеології. Саме з цією територією вирішила працювати агенція Urban Curators в результаті дослідження, яке залучало мешканців Костянтинівки до діалогу про сучасне життя міста. Було проведено SWOT аналіз десяти потенційних ділянок, а також просторовий та кліматичний аналіз мапи міста.

Просторовий аналіз дозволив виявити, що розрив двох частин Костянтинівки поглиблює слабка інфраструктура. Два автомобільні мости по два боки зони відчуження з’єднують дві частини міста, а весь маршрут від центру (вул. Ломоносова) може забрати приблизно 20 хвилин. Водночас він повністю позбавлений інфраструктури: немає світла й тротуарів.

Відтак дослідники вирішили працювати з двома основними локаціями в промзоні: ділянкою на території колишнього заводу «Автоскло», після якого залишились лише декілька адміністративних та господарських корпусів, та простором біля колишнього залізничного моста. Проведення першого The Most Fest було прив’язане до спорудження нового публічного простору в промзоні — дерев’яної конструкції на березі річки Кривий Торець. У 2017 році фестиваль був одноденним: мешканці Костянтинівки змогли відвідати вільний лекторій і презентацію архітектурних інтервенцій від студії Formografia, долучитися до музичної програми від DJ Quark, київського музиканта Cape Cod та дуету Ptakh_Jung тощо.

Як зазначила Віта Базан, одна з координаторок програми “Код Міста”, одразу після фестивалю стало помітно, що він має потенціал перерости в масштабний технофестиваль, який може привабити туристів з усієї України. Тож The Most Fest — не одноразова подія, а потужний захід, який може стати візитівкою Донецької області й Костянтинівки зокрема.

З одного боку, робота з колишніми промисловими просторами нерідко відбувається саме в такий спосіб: варто згадати приклади фестивалів “Strichka” (Київ, Стрічкоткацька фабрика), “Імпульс Фест” (Харків, арт-завод “Механіка”) тощо. Водночас може виникнути питання: а чи дійсно проведення подібних фестивалів ініціює діалог про переосмислення промислових територій і має вплив на міський ландшафт, а не залишається кількаденним “святом на незвичній локації”?

Це питання є актуальним і для організаторів The Most Fest, адже територія проведення фестивалю, як і сама подія, поки що сприймаються вороже більшістю мешканців Костянтинівки. Хоч цьогорічний The Most Fest і відвідало понад 1 500 людей, та більшість з них — гості з інших міст: Краматорська, Слов’янська, Києва, Харкова і навіть Лондона.

З метою подолання колективного страху закинутої промислової зони і нерозуміння потенційних шляхів її переосмислення в рамках кожного The Most Fest проходить тематичний лекторій, на якому запрошені спікери діляться схожими кейсами з інших міст України і не тільки. Наприклад, цьогоріч місцеві мешканці змогли дізнатися про досвід проекту інноваційного парку “Вимірювач” (Житомир), яким поділилася координаторка проекту Віта Базан.  Після лекції серед відвідувачів лекторію виникає жвава дискусія стосовно костянтинівської промзони. Хтось із аудиторії питає: чи спрацював би досвід реалізації “Вимірювача” в Костянтинівці? Або ж: чи костянтинівська промзона взагалі колись може бути ревіталізованою?

Деякі громадські кола міста вже вбачають у занедбаній промзоні потенціал і майбутнє Костянтинівки, але метою організаторів фестивалю є донести цю ідею до всіх містян.

Як зазначає координаторка вільного простору “DRUZI” і одна з організаторок фестивалю Наталка Сосницька, дуже важливо розпочати масштабне дослідження Костянтинівки та людей, які в ній живуть:

“На сьогодні представники адміністрації міста, громади та бізнесу розуміють, що та ситуація, яка є в Костянтинівці, є наслідком відсутності певної стратегії розвитку промзони та міста зокрема. А для того, аби ця стратегія була справжнім прикладом ревіталізації, потрібно здійснити ґрунтовну роботу, якою ми як організатори фестивалю та мешканці міста висловлюємо намір займатися. Наразі ми ведемо перемовини з донорськими організаціями та фаховими партнерами для того, аби ця робота розпочалася якомога швидше. Наша мета як організаторів фестивалю зробити його звітною щорічною подією, на якій ми зможемо святкувати свої здобутки та ділитися досвідом з колегами з інших міст регіону, які також мають схожі проблеми, а саме — занепад колишніх мономіст”.

Тож The Most Fest формує ґрунт для подальших досліджень і міських перевтілень, але найважливіше — завдяки фестивалю закинута промзона перестає бути білою плямою для мешканців Костянтинівки. І хоча поки що вона перетворюється на живу локацію з виставками, кінопоказами, виступами сучасних українських артистів та іншими активностями лише на два дні на рік, фестиваль все одно є значним кроком до масштабної ревіталізації занедбаних промислових об’єктів у місті.

The Most Fest відбувається за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).