декомунізація


Дослідниця Валентина Хархун розповідає про плагіат як наскрізну хворобу української науки, критичне мислення як ознаку остаточного прощання із радянським минулим та про заміну пам'ятників конфедератам у США.

Валентина Хархун: “Американський музей – це радше система запитань, аніж система відповідей”

Чи можуть низові ініціативи з осмислення спадщини, минулого та пам’яті впливати на культурну та історичну політику, і якщо можуть, то як саме? Як осмислювати складні історичні теми інструментами культури? Чого забракло в перебігу декомунізації? Про…

Тарас Грицюк: «Із мільйонів таких історій і складається історія України»

Питання декомунізації у музеях, особливо краєзнавчих та історичних, постало гостро. Більшість музеїв провели її досить просто: сховали усе «погане» та пропагандистське у фонди, замінили більшовицьку революцію на УНР і дописали про «червоний терор». Переосмислення колекції…

Музей на меланхолії руїн

З 14 травня до 14 червня в Харкові, в Центрі сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» триває міжнародна виставка «Шлях Енея. Художники сьогодення сам на сам із минулим» (куратори — Борис Філоненко (Україна), Лука Фйоре (Італія). Аби розповісти…

Евгений Никифоров: “В каждой области Украины сохранилось примерно 500 монументальных работ. Это — много”

Цього року планується до виходу книга «Soviet Modernism. Brutalism. Post-modernism. Buildings and Projects in Ukraine 1960–1990». Над нею працювали фотограф Олексій Биков і дослідниця архітектури Євгенія Губкіна. Книга спробує пояснити унікальність об’єктів модернізму в Україні….

Евгения Губкина: “Любим мы нашу архитектуру или нет – это не волнует ни девелоперов, ни власть”.

“Можливо це мистецтво” – це проект ініційований ГО “Житомир, зроби голосніше” та київським арт-центром Я Галерея. Фотограф Євген Нікіфоров та дослідниці Анна Орищенко та Поліна Байцим об’їздили тисячі кілометрів у пошуках радянського монументального мистецтва Житомирщини….

Житомир: експедиція в пошуках монументального мистецтва

Нещодавно на сторінках фейсбуку вибухнула дискусія шодо (не)існування авторського права на мистецтво радянської доби, (не)етичне поводження з доробком митців-авангардистів, роль музеїв у зберіганні та промотуванні цього доробку, (не)потрібність поняття професійної етики в українському навколохудожньому середовищі…

Право на радянське мистецтво: твоє, нічиє, спільне

«Книжковий Арсенал» вже давно став однією з головних культурних подій Києва. Частина відвідувачів приходить на фестиваль навіть не заради видавничих новинок, а для того, щоби поринути в інтелектуальну й мистецьку атмосферу, відвідати лекції, читання та…

Павло Гудімов: “Ми не можемо весь час говорити про майбутнє та минуле, потрібна мова сьогодення”

Что делать с постсоветским городом, а точнее с советским наследием в теле этого города? Этот вопрос с каждым годом становится все более актуальным для политиков, исследователей и жителей тысяч и тысяч постсоветских городов. Убрать или…

Куба Снопек: “Сколько стоит возможность высказаться 500 000 человек на важную для их жизни политическую тему?”

На Берлинском кинофестивале показали новый фильм Сергея Лозницы «День Победы». Режиссер снял полуторачасовую картину о праздновании девятого мая в берлинском Трептов-парке. Фильм начинается сценой марша молодых безусых солдат под песню «Бери шинель, пошли домой». Не…

Патриотический ад

Мета цього тексту — пояснити дві дії, які мали місце в різних художніх контекстах та історичних ситуаціях, однак нерозривно пов’язані між собою. Перша — інтервенція Колективу конкретних дат у роботу Дослідницької платформи та простір виставки…

«У променях чорного світла»: спроба контекстуалізації двох художніх жестів

ВІКТОРІЯ БАВИКІНА розмірковує, як формується наша пам’ять про радянські часи на прикладі харківського проекту «Квартира Міллер».

Згадати не можна забути