фемінізм


СВІТЛАНА ОДИНЕЦЬ аналізує образи українських мігранток у культурі та медіа й міркує, чому вони стають героїнями кіно- та телесюжетів набагато частіше, ніж мігранти-чоловіки.

Могіканки у кривих дзеркалах

ІРИНА КОСТИШИНА побувала на виставці «Textus» у Центрі візуальної культури й міркує, як говорити на феміністичні теми з позиції свободи, а не пригнобленості.

Шиття як життя. Протест, критика, присвоєння

ДЖЕННІФЕР РЕММІ пояснює, чому в сучасному світі виникають масові протести і в чому полягає загроза диктатури ідентичностей.

Про право бути різними

АСЯ БАЗДИРЄВА критикує «святкову» політику Інституту національної пам’яті й пояснює, чому повсюдна боротьба з «совком» – це шлях у нікуди.

Працюй і мовчи?

МАРИНА УСМАНОВА – о том, почему легализация секс-работы не защищает права человека.

Секс, власть и иллюзия свободного выбора

ЮРІЙ ФРАНК – про перші спроби українського театру поговорити про трансгендерність.

Більше ніж жінка, більше ніж театр

МАРИНА УСМАНОВА вспоминает главные украинские победы и факапы на пути к гендерному равенству в этом году.

2016: Итоги года через гендерную призму

СТАНИСЛАВ БИТЮЦКИЙ рассказывает, почему линии белья за окном или жизнь небольших городков стали особенным вглядом двух режиссерок из Новой Зеландии и Шотландии.

Поэзия повседневности

Авторка книжки «Чому інтернет-порно має значення» МАРГРЕТ ГРЕБОВІЧ – про нове поняття приватності, ілюзію свободи вибору й котиків у соцмережах.

Маргрет Гребович: «Деякі порносайти використовують іконографію Фейсбуку чи Вікіпедії»

KORYDOR цінує діалог і відповідає на типові питання та зауваження українських чиновників, що стосуються українських традиційних цінностей.

Слово на букву «Г»

ЕЛКЕ КРАСНИ – про дієві структури співуправління у феміністичних організаціях, різницю між прекарною працею та працею з любові, а також про можливість повернути собі поняття успішності.

Елке Красни: «Варто повертати собі поняття успіху, фемінізму, праці з любові»

Євгенія Нестерович розповідає про проекти КАТАЖИНИ КОЗИРИ – гості цьогорічного Тижня актуального мистецтва у Львові. Перформанси польської мисткині виводять питання художніх експериментів із тілом на новий рівень осмислення – це вже не дефрагментація і не травестія, а виклики власному «Я».

Катажина Козира: «Тому що я – людина»