ідентичності

Наприкінці жовтня кураторка культурного центру DEPO в Стамбулі Асена Ґюнал та журналістка Озлем Алтюнок взяли участь у Київській Бієнале. Вони прочитали лекцію про цензуру в мистецтві за умов надзвичайного стану, що був уведений в Туреччині…

Korydor публікує текст, який увійшов до фіналу шостого Мистецтвознавчого конкурсу , що відбувається за ініціативи й підтримки Stedley Art Foundation.    Я читаю книжку про травму в мистецтві, тому наше знайомство з Гаррі відбувається в досить традиційний спосіб…

ЄВГЕНІЯ МОЛЯР – про вечірки в Білгороді-Дністровському, намаз у ізмаїльському музеї та ревіталізацію радянських кінотератрів.

Авторка книжки «Чому інтернет-порно має значення» МАРГРЕТ ГРЕБОВІЧ – про нове поняття приватності, ілюзію свободи вибору й котиків у соцмережах.

АЛЕКСАНДР СОЛОВЬЕВ впервые публикует текст 1989 года, где беседует с украинскими художниками об их взглядах на творчество

ВОЛОДИМИР СКЛОКІН і ОЛЕКСІЙ БРАТОЧКІН – про роль публічних істориків, трепетне ставлення до радянського минулого й заборонену пам'ять.

МАРИНА УСМАНОВА размышляет о репрессивной политике украинского государства по отношению к трансгендерным людям и стереотипы, которые делают нас безжалостными и близорукими.

ВІКТОРІЯ БАВИКІНА розмірковує, як формується наша пам’ять про радянські часи на прикладі харківського проекту «Квартира Міллер».

Що таке політика жалю й ушанувань, чому офіційна риторика Львова під час відзначення дат наслідує радянську схему, як озвучувати світу свою позицію щодо трагічних сторінок історії – про це розповідає ЕЛЕОНОРА НАРВСЕЛІУС.

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК аналізує фільм Сергія Лозниці «Аустерліц» й говорить про неминучі наслідки комерціалізації просторів пам'яті.

ЛІЗА КОРНІЙЧУК розповідає про програму мистецьких резиденцій SWAP: UK/Ukraine і ділиться враженнями про роботу британських художниць.

Живі книги – учасниці й учасники проекту «Жива бібліотека» на фестивалі Docudays UA – розповідають про свої досвіди.