історія мистецтва


Художниця та дружина Олександра Гнилицького розповідає, як виглядав пострадянський світ «Паркомуни» крізь призму західної культури 90-х.

Леся Заяць: «Паризька комуна» — це комунікативний хаб, де у всіх були свої ролі»

ГЛІБ ВИШЕСЛАВСЬКИЙ як свідок і учасник подій розповідає про зародження й згасання мистецьких сквотів у Києві.

Сквоти 1980-х – початку 1990-х. Художники й групи

ОЛЕКСАНДР ТЕЛЮК аналізує виставку «Кінотрон» у Центрі візуальної культури й міркує, чи вдасться глядачам у повній мірі зрозуміти утопічні ідеї інженерної інтелігенції 1970-х.

Наука згадування, або чому так важко ступати «за горизонт»?

СТАНИСЛАВ БИТЮЦКИЙ рассказывает, почему линии белья за окном или жизнь небольших городков стали особенным вглядом двух режиссерок из Новой Зеландии и Шотландии.

Поэзия повседневности

Авторка книжки «Чому інтернет-порно має значення» МАРГРЕТ ГРЕБОВІЧ – про нове поняття приватності, ілюзію свободи вибору й котиків у соцмережах.

Маргрет Гребович: «Деякі порносайти використовують іконографію Фейсбуку чи Вікіпедії»

АЛЕКСАНДР СОЛОВЬЕВ впервые публикует текст 1989 года, где беседует с украинскими художниками об их взглядах на творчество

«Украинская женьшеневая»

ОКСАНА БУЛГАКОВА рассказывает о том, как менялась телесная выразительность немого кино, почему физическое уродство временами считалось эротичным, и что общего у Довженко и немецких экспрессионистов.

Оксана Булгакова: «Женское лицо и тело в советском кино»

КСЕНІЯ УТЄВСЬКА – про головний міф і бренд українського мистецтва перебудови.

Трансавангард

КОНСТАНТИН АКИНША – о реакции Москвы на украинское искусство перестройки, панических поисках новых медиа в конце 80-х, советской экзотике на продажу и плохих работах хороших художников.

Константин Акинша: «Москву они испугали»

Художница ВАЛЕРИЯ ТРУБИНА рассказывает о том, как формировались культурные и социальные интересы художников Паркоммуны в 90-х годах, а также о понятии «трансавангард» в украинском контексте.

Валерия Трубина: «Мы расширяли пространство, позволяя зрителю туда войти»

КАТЕРИНА СТУКАЛОВА фіксує найважливіші моменти соціально-політичного контексту 90-х років, коли українське сучасне мистецтво шукало свій шлях розвитку.

(Не)втрачене десятиліття: мистецтво в соціально-політичному контексті 90-х років

Євгенія Нестерович розповідає про проекти КАТАЖИНИ КОЗИРИ – гості цьогорічного Тижня актуального мистецтва у Львові. Перформанси польської мисткині виводять питання художніх експериментів із тілом на новий рівень осмислення – це вже не дефрагментація і не травестія, а виклики власному «Я».

Катажина Козира: «Тому що я – людина»