історія

Мистецтвознавиця Олександра Кущенко аналізує кураторську концепцію та інституційний підхід Музею модернізму у Львові

Історикиня Анна Багаченко розповідає, як оцифровані архівні фотографії Маріуполя починають жити новим життям у соціальних мережах та на форумах.

Тамара Злобіна вписує першу виставку в ЛММЦ в широкий культурний контекст останніх 20 років і розповідає, як фемінізм поступово ставав неуникненною оптикою для сучасного мистецтва.

Пам’ять про Шостий район не менш знакова для Кейптауна, ніж Столова гора. Віаам Вільямс «Шостий район постає з пилу»     Якщо Столова гора є туристичною візитівкою Кейптауна, то Шостий район –  перепустка до його…

Дмитро Десятерик аналізує роботи фотохудожника Бориса Михайлова, лавреата Шевченківської премії.

Українка за кордоном, письменниця Оксана Лущевська ділиться спостереженнями про найцікавіші тенденції у світовій дитячій літературі.

Сьогодні, 24 лютого, виповнюється 104 роки з дня народження Тетяни Яблонської. Художниця Гаяне Атаян розповіла «Коридору» про Яблонську-художницю, людину і маму.

Устина Стефанчук з Канади про те, які історії може розповісти вишита сорочка, що означає бути «опікункою» давніх речей та як українцям зростити в собі відповідальне ставлення до старовини.

Ганна Гриценко розбирається, яким чином українська спільнота може визначити спільні норми й засади меморіалізації в культурних проєктах.

Дослідниця Валентина Хархун розповідає про плагіат як наскрізну хворобу української науки, критичне мислення як ознаку остаточного прощання із радянським минулим та про заміну пам'ятників конфедератам у США.

Історикиня Юлія Юрчук зі Стокгольма розповідає Євгенії Нестерович про особливості шведського локдауну, довіру до влади й про минуле як сценарій майбутнього.

Під час пандемії книга виявилась чи не єдиним фізично доступним культурним продуктом, тоді як  кінотеатри, музеї, театри, галереї були зачинені або перейшли в онлайн. Здавалося б, на тлі негараздів мистецькі видання мусили випасти з переліку…