книжки

KORYDOR публікує уривок «Тіні» з автобіографії Івана Кавалерідзе, яку до Книжкового Арсеналу видав Центр Довженка.

РОКСОЛЯНА СВЯТО – про зв'язки між Голокостом і сучасністю у новій книжці Тімоті Снайдера.

KORYDOR публікує доповідь видавчині КАТАРІНИ РААБЕ про те, як переклади викривають ментальні поділи в українській культурі.

ВЛАДИМИР РАФЕЕНКО – о литературной жизни довоенного Донецка и культурной границе внутри страны.

«Співчуваємо, шановні члени журі. Іншої літератури ні для вас, ні для нас нема».

Фінський письменник розповідає про несподівану близькість із чужими текстами, системи підтримки авторів та критиків та переосмислення європейської історії 20 століття через літературу.

Письменниця розповідає про подружні зради в Америці та Франції, новітні батьківські параної та вплив аристократичного походження на грудне вигодовування.

Чому ненависть до власної зовнішності дає ілюзію контролю над своїм життям, і як індустрія краси змушує нас постійно боротися з соромом – про це пише Ніколь Шнекенберг у книзі «Фальшиві тіла, справжні ми».

«Бути мною» Анни Хьоґлунд – чи не перша книжка українською, що пробує говорити з дівчатами-підлітками про тіло. Ця розмова – ще один крок у боротьбі зі стигмою, об’єктивізацією та соромом, який нав’язують жінкам.

Найвідоміша, мабуть, книжка Анджея Стасюка «Дорогою на Бабадаґ» вийшла в Україні ще 2007 року. В післямові до неї Юрій Андрухович писав: «Стасюка тягне на схід і трохи на південь». Нині це аксіома. Та досі схід…

Іґнацій Карпович – польський письменник, який дебютував у 2006 у видавництві «Чарне», отримав нагороду «Паспорт «Політики» (2011), його романи чотири рази потрапляли до фіналу літературного конкурсу «Ніке». Карповича цікавить питання, яким є сучасний поляк –…

Що робить письменник? Письменник пише книжки. В якомусь досконалому для мене і, підозрюю, винятково уявному світі ці слова є практично вичерпною правдою. В більш реальному світі цивілізованих країн із розвиненими культурними інституціями та зрілим ринком…