культурна політика


ГАННА ЦИБА розповідає, як проект «Музей відкрито на ремонт» відновлює культурне життя прифронтового міста.

Кераміка й мир: робота з крихкими матеріалами у Слов’янську

KORYDOR публікує доповідь видавчині КАТАРІНИ РААБЕ про те, як переклади викривають ментальні поділи в українській культурі.

Безборонні території. Сприйняття сучасної української літератури німецькомовною публікою

КАТЕРИНА БАБКІНА розповідає, що транслюють своїм мешканцям вулиці Нью-Йорка.

Бачите щось – cкажіть щось: Нью-Йорк про права та обов’язки

ВЛАДИМИР РАФЕЕНКО – о литературной жизни довоенного Донецка и культурной границе внутри страны.

Владимир Рафеенко: «Тревожная штука эта наша современность. Но жить в ней можно и даже нужно»

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК пригадує, чим відзначилась українська культура в 2016-му.

Рік немовчання

АННА ПТАК, кураторка проекту Blue Box, розповідає про особливості партисипативного мистецтва й проектів, які змінюють своє значення разом із контекстом.

Blue Box: Синекдохи східноєвропейського досвіду

ЕЛКЕ КРАСНИ – про дієві структури співуправління у феміністичних організаціях, різницю між прекарною працею та працею з любові, а також про можливість повернути собі поняття успішності.

Елке Красни: «Варто повертати собі поняття успіху, фемінізму, праці з любові»

ЛІЗА КОРНІЙЧУК розповідає про програму мистецьких резиденцій SWAP: UK/Ukraine і ділиться враженнями про роботу британських художниць.

Try walking in my shoes: художники в чужих контекстах

Канадський історик українського походження СЕРГІЙ ЄКЕЛЬЧИК про те, з чого мала б починатись українська декомунізація, й те, як популізм вихолощує важливі гасла.

Сергій Єкельчик: «Якщо «колоніальний», значить, ми не були відповідальні за минуле»

КАТЕРИНА СТУКАЛОВА фіксує найважливіші моменти соціально-політичного контексту 90-х років, коли українське сучасне мистецтво шукало свій шлях розвитку.

(Не)втрачене десятиліття: мистецтво в соціально-політичному контексті 90-х років

Директор меморіалу в Флоссенбюрзі Йорг Скіберляйт та директор комплексу «Берлінська стіна» Аксель Клаусмайер розповідають, де закінчується історія концтабору, та як переконати молодь, що події 50-річної давнини стосуються їх також.

Німецькі ландшафти пам’яті: як працювати з місцями історичних злочинів?

Директорка Центру міської історії у Львові розповідає про синагогу «Золота Роза» – першу частину проекту «Простір Синагог».

Софія Дяк: «Історія ширша, ніж вузька етнічно-національна рамка»