Чому нас може навчити досвід країн, які переживають наслідки воєнних або громадянських конфліктів, зокрема, через оптику роботи з пам’яттю і мистецьких рефлексій? Таке питання я задавала собі, коли мене запросили до української делегації у міжнародній…
Замість епіграфа Якось Гі Дебору і компанії одна багата людина запропонувала побудувати місто, де кожна частина відповідала би певним емоціям. Планувався навіть квартал страху. Ситуаціоністи відмовилися, бо не хотіли залежати від мерзенного капіталіста. Насправді вони…
Російський філософ Ніколай Бердяєв, який народився і певний час прожив в Україні, вже у еміграції (його вислали з Совєтської Росії в 1922 році) видає книжку «Русская идея» (1946). У цьому творі він виокремлює в російській…
“Дівчата гарні, навіть не скажеш, що в полоні та тяжко працюють”, — так прокоментував пост із архівною фотографією примусових працівниць у нацистській Німеччині (т. зв. “остарбайтерок”) один із користувачів Facebook. Це виглядає як типове для…
Мені симпатичне таке формулювання Катерини Дьоготь: “Феномен харківської фотографії 1970–80-х років — це частина радянської післявоєнної неофіційної культури, а та, своєю чергою, вкорінена в соціалістичній економіці”1. Тут є важливі дискурсивні форми: замість суперечливого визначення школи використано…
Краєвиди оманливі й приховують за своїм позірним спокоєм і непорушністю те, що важко осягнути, означити як частину живого ландшафту. Місця злочинів часто не вписані в буденність людини, їх не заповнює матеріальна культура, лише рослинність може…
