проекти


СТАНИСЛАВ БИТЮЦКИЙ рассказывает, почему линии белья за окном или жизнь небольших городков стали особенным вглядом двух режиссерок из Новой Зеландии и Шотландии.

Поэзия повседневности

ЄВГЕН САМБОРСЬКИЙ – про реконструкцію мистецької історії Івано-Франківська та співіснування з культурою міста.

Євген Самборський: «У місті живе дух непотрібності, неможливості комунікації, безвиході й сорому»

«Співчуваємо, шановні члени журі. Іншої літератури ні для вас, ні для нас нема».

Книга Року BBC: п’ять безнадійних фіналістів

Авторка книжки «Чому інтернет-порно має значення» МАРГРЕТ ГРЕБОВІЧ – про нове поняття приватності, ілюзію свободи вибору й котиків у соцмережах.

Маргрет Гребович: «Деякі порносайти використовують іконографію Фейсбуку чи Вікіпедії»

АЛЕКСАНДР СОЛОВЬЕВ впервые публикует текст 1989 года, где беседует с украинскими художниками об их взглядах на творчество

«Украинская женьшеневая»

АННА ПТАК, кураторка проекту Blue Box, розповідає про особливості партисипативного мистецтва й проектів, які змінюють своє значення разом із контекстом.

Blue Box: Синекдохи східноєвропейського досвіду

КСЕНІЯ УТЄВСЬКА – про головний міф і бренд українського мистецтва перебудови.

Трансавангард

KORYDOR цінує діалог і відповідає на типові питання та зауваження українських чиновників, що стосуються українських традиційних цінностей.

Слово на букву «Г»

ВІКТОРІЯ БАВИКІНА розмірковує, як формується наша пам’ять про радянські часи на прикладі харківського проекту «Квартира Міллер».

Згадати не можна забути

КОНСТАНТИН АКИНША – о реакции Москвы на украинское искусство перестройки, панических поисках новых медиа в конце 80-х, советской экзотике на продажу и плохих работах хороших художников.

Константин Акинша: «Москву они испугали»

Що таке політика жалю й ушанувань, чому офіційна риторика Львова під час відзначення дат наслідує радянську схему, як озвучувати світу свою позицію щодо трагічних сторінок історії – про це розповідає ЕЛЕОНОРА НАРВСЕЛІУС.

Елеонора Нарвселіус: «Концепція поліетнічності Галичини багато в чому повторює радянський рецепт»

ЄВГЕНІЯ ОЛІЙНИК міркує про те, в чому проблема з невдалим втручанням у публічний простір і з нерозбірливою культурною політикою єпропейських донорів.

Спершу Гаага