Позначка: пропаганда

  • Хто й для чого створює нові мапи?

    Мапи – це не лише об’єкт дослідження для географів чи істориків. Це також фетиш, предмет колекціонування, дарування, декорування. Мапи дають уявлення про страхи й стереотипи епохи, взаємне сприйняття народів. Щоразу, коли змінюються обриси й кордони країн, за цими процесами криються не просто географічні назви, а й історії людських доль, уявлення про батьківщину, націю, Європу, Схід.…

  • Ольга Грязнова: “Немцы больше не хотят испытывать чувство вины. Они тоже хотят быть жертвами”

    Ольга Грязнова – немецкая, немецкоязычная писательница, которую российские критики упорно называют «русской звездой». Тем не менее, ее романы еще не переведены на русский язык, ведь писательница работает с очень непростыми темами – война, ЛГБТ, критика государственности и национализма. Авторка двух успешных романов «Русский – это тот, кто любит берёзы» (2012) и «Правовая неопределённость одного брака» (2014),…

  • Ловушка советского ковра: Анастасия Яровенко о провалах памяти

    Кураторская группа 6-й Московской биеннале заявила довольно провокационный вопрос в заголовке проекта – «Как жить вместе?» – Вопрос более чем актуальный для империи в процессе распада. Этот вопрос претендовал представить биеннальный проект не просто в виде ярмарочного отчета «мировое современное искусство сегодня», но на самом деле стать критическим художественным явлением. В то же время подзаголовок…

  • Фабрика реальності: між правдою й істиною

    «Все є піаром: тоталітаризм в постмодерністському ключі» – таку назву мала дискусія в рамках «Школи викраденої Європи», однієї з шести шкіл Київської бієнале «Київська школа». В розмові, присвяченій обговоренню книжки Пітера Померанцева «Нічого правдивого й усе можливе» (український переклад Андрія Бондаря ), взяли участь Марсі Шор, Оксана Форостина та Юрко Прохасько. Дискусія організована Інститутом гуманітарних наук…

  • Нічого правдивого й усе можливе: роман виховання

    «Нічого правдивого й усе можливе» Пітера Померанцева занурює у світ Росії нульових, з її лоском та неоновим світлом, папіками та золотошукачками, політтехнологами та кримінальними авторитетами, маргіналами та сектантами. І ці на позір кінематографічні (а насправді документальні) сюжети книги виявилися найпроникливішим та найгострішим описом пострадянської Росії. У цій країні не має права на існування жодна реальність,…

  • «Полон»: подивіться на наші страждання

    «Катрін Деньов вийшла заплакана з «Полону». «Український «Полон» змусив глядача в Каннах знепритомніти». У цих заголовках-реакціях на новий фільм Анатолія Матешка (українська прем’єра стрічки нещодавно відбулася на Одеському кінофестивалі), відчувається гордість. Щоправда, самого кіно вона стосується опосередковано. Це радше втіха, що нас почув «зачерствілий захід», що  його вдалося-таки розворушити, шокувати, відправити в нокаут, виштовхнути із…

  • Війна, яку ми споживаємо

    Трохи більше місяця тому український медіапростір вітав новий телесеріал «Гвардія» як знамення майбутнього кінопроцвітання й омріяне повернення національної ідеї в прайм-тайм. Однак насправді серіал про перших добровольців Нацгвардії виглядає доволі скромно: епізодів усього чотири, і на більше поки бракне грошей, хоча і без того млявий сюжет явно потребує продовження. Навколо «Гвардії» миттю спалахнула традиційна дискусія:…

  • Відкрита книга Херсонського: лікування іронією

    «В какой волшебный миг проза становится поэзией? Почему поэтическая строка обладает такой высокой концентрацией смысла? Почему горечь, которой насыщена строка, примиряет с жизнью? Почему стихотворение снимает с глаз пелену лучше, чем это делает окулист? Почему сострадание выше служения? Я не могу ответить на этот вопрос, но стихи и записи Бориса Херсонского могут». Людмила Улицкая  …

  • Назвати війну війною

    У червні в рамках Днів перекладу-2015 у співпраці із представництвом фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні відбулася публічна дискусія «Чи можливий переклад мови війни мовою порозуміння?». У дискусії взяли участь Гасан Гусейнов (доктор філологічних наук, автор книжок «Нулевые на кончике языка: Краткий путеводитель по русскому дискурсу», «Советские идеологемы в русском дискурсе 1990-х»), Ігор Померанцев (письменник,…

  • Від таргана до колорада. Як влаштована сучасна пропаганда?

    На початку червня в Києві відбувся міжнародний відкритий семінар «Спокуса пропаганди і масові вбивства в Україні у ХХ – на початку ХХІ ст.», де відомі інтелектуали з різних країн аналізували, чому сучасна пропаганда така ефективна в епоху нових медіа. В сесії «Ідентифікація, демонізація та дегуманізація ворога» взяли участь доктор Марта Дичок (професор, Університет Східного Онтаріо,…

  • Венеційська бієнале: український слід

    56-а Венеційська бієнале відкрила свої двері для публіки 9 травня – на місяць раніше звичайного,  і триватиме до 22 листопада. Таке нововведення запропонував минулого року куратор архітектурної бієнале, яка чергується з мистецькою, і, очевидно, воно себе цілком виправдало. Отже, квітуча і ще не розпечена літнім сонцем Венеція вкотре стала центром світового мистецького життя, зібравши разом…

  • Девятое мая по старому и новому стилю

    С некоторым удивлением я узнал, что особая дата 8 мая официально называется «День памяти и примирения». Я бы тоже (как многие другие) предпочел, чтобы 9-е просто перенесли на 8-е, но по традиции был выбран компромиссный вариант «и нашим, и вашим» (как будто это аннулирует раздел на «наших» и «ваших», а не актуализирует этот раздел, зля…