Наприкінці жовтня у складі групи з семи українських журналісток з різних міст України я взяла участь у навчальному візиті «Empowering female journalism in Ukraine» в Берліні. Насичена програма включала зустрічі з німецькими та українськими експертами…
В кінці червня я їхала у Славське з надією назбирати грибів – це одне з моїх улюблених занять, адже воно поєднує спонтанне блукання, уважність і дрібку везіння. Щоби заримувати це прагнення, взяла зі собою в…
Вітольд Мрозек — польський театрознавець, критик і публіцист, який став учасником Фестивалю-лабораторії «Театр і політика. Лабораторія культурних трансформацій». В рамках фестивалю Вітольд Мрозек прочитав лекцію на тему памʼяті про Голокост у польському театрі, сценічні образи,…
Все між нами — переклад, або Everything is translation. Така основна метафора, фокус-тема Книжкового Арсеналу-2025. Саме з неї почалася розмова кураторок Марсі Шор та Оксани Форостини влітку 2024 року. Ця розмова тривала впродовж осені, а…
Я би хотів народитися років на п’ятдесят пізніше. Але народитися в місті, в якому живу і сьогодні. Щоби місто, в якому живу, складалося з тиші, щоби тихими були площі суботні. Щоби в крамниці привозили…
Відлік деколонізаційного руху в міських просторах Британії часто починають з Брістоля: у 2020 році тут знесли й скинули в річку пам’ятник Едварду Колстону, работорговцю початку 18 століття й меценату Брістольського університету. Але «очищення» міських просторів…
ДМИТРО КРАПИВЕНКО: Що для вас означає вихід книжки «Грязь» у Польщі? СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ «САЙГОН»: Я не люблю громіздких словесних конструкцій, скажу по-простому. Мені запропонували, я подумав, що якщо є можливість познайомити читача із Центральної Європи з моєю…
У наших месенджерах багато обірваних діалогів. Мовчання, з яким нічого неможливо зробити – ні перервати, ні заперечити. Мама каже: “Знаєш, що мене тривожить? Не гуркіт ракет і шахедів щоночі, а те, що наші діти в…
Поняття «здоров’я» в Україні має парадоксальне побутування. З одного боку, воно є ніби загальною цінністю (саме здоров’я традиційно бажають людині в кожному привітальному слові), з другого ж – воно є маргіналізованим: вважається, що опікуватися ним…
Замість епіграфа Якось Гі Дебору і компанії одна багата людина запропонувала побудувати місто, де кожна частина відповідала би певним емоціям. Планувався навіть квартал страху. Ситуаціоністи відмовилися, бо не хотіли залежати від мерзенного капіталіста. Насправді вони…
Ви заїбали, рускі. Зараз я опишу, яким буде ваше побутове пекло. Ви миєте своє тіло, рускі? Підете ви вранці в душ, намилите вашу руску, набиту імперськими амбіціями голову, захочете її змити – а бац – …
